абсорбувати

АБСОРБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що.

1. фіз., хім. Вбирати, всмоктувати, поглинати.

Синтетична смола є першим у світі продуктом, який здатний абсорбувати органічні розчинники, що містять такі речовини, як дихлоретан (з наук. літ.);

Учені створили наноматеріал, що успішно абсорбує різні нафтопродукти в будь-якому середовищі (з наук.-попул. літ.);

Унікальна здатність меду абсорбувати токсини і швидко виводити їх із організму була добре відома тибетським цілителям (із журн.).

2. Збирати, об'єднувати кого-, що-небудь.

Політика абсорбувала наші найліпші сили (І. Франко);

Необхідно продовжити розробку нових боргових інструментів, спрямованих на певні групи інвесторів, які дозволили б максимально повно абсорбувати нагромаджений у суспільстві інвестиційний потенціал (з мови документів).

3. Приєднувати, залучати кого-, що-небудь до чогось.

Ми вважаємо, що готовність прийняти і абсорбувати іммігрантів із інших країн – один із ключових тестів готовності нації прийняти правила поведінки в умовах нової реальності (з публіц. літ.);

У документ уводяться такі обмежувальні для подальшого розширення поняття, як “межі Євросоюзу” і здатність ЄС “абсорбувати нові країни” (із журн.).

4. перен. Сприймати, засвоювати що-небудь.

Японія абсорбувала світовий досвід досягнень модернізації, в результаті чого створила нову країну (з наук.-попул. літ.);

Традиційна ідеологія абсорбувала зовнішні елементи, наслідком чого стало вироблення "ідеології з корейською специфікою" (чучхе на Півночі, чучхесон на Півдні) (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. абсорбувати — Абсорбува́ти: — вбирати [36] Словник з творів Івана Франка
  2. абсорбувати — абсорбува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. абсорбувати — АБСОРБУВАТИ – АДСОРБУВАТИ Абсорбувати, -ує, недок. і док. Вбирати гази або рідини, а також світло і звук всім об’ємом рідини чи твердого тіла. Адсорбувати, недок. і док. Вбирати гази або рідини поверхневим шаром твердого тіла. Літературне слововживання
  4. абсорбувати — Вбирати, увібрати, повбирати, поглинати, поглинути, усмоктувати, усмоктати, повсмоктувати Словник чужослів Павло Штепа
  5. абсорбувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех., фіз., хім. Вбирати, всмоктувати; поглинати усією товщею речовини-абсорбента. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. абсорбувати — абсорбувати 1. поглинати (ст) 2. займати цілковито, полонити; цікавити (ст): Мене особисто абсорбував драматичний гурток, який вів професор В. Білинський ("Дзюньо") (Сухінська) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. абсорбувати — I. ВБИРА́ТИ (УБИРА́ТИ) (втягати в себе рідину, газ, поживні речовини тощо), ВСМО́КТУВАТИ, ВСО́ТУВАТИ, ПОГЛИНА́ТИ, НАТЯ́ГУВАТИ, НАТЯГА́ТИ, АБСОРБУВА́ТИ спец., АДСОРБУВА́ТИ спец., ВСИСА́ТИ (УСИСА́ТИ) рідко. — Док. Словник синонімів української мови
  8. абсорбувати — Абсорбува́ти, -бу́ю, -бу́єш, -бу́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. абсорбувати — АБСОРБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., фіз., хім. Вбирати, всмоктувати; поглинати. *Образно. Політика абсорбувала наші найліпші сили (Фр., XVI, 1955, 334). Словник української мови в 11 томах