абсорбувати

АБСОРБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., фіз., хім. Вбирати, всмоктувати; поглинати.

*Образно. Політика абсорбувала наші найліпші сили (Фр., XVI, 1955, 334).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. абсорбувати — Абсорбува́ти: — вбирати [36] Словник з творів Івана Франка
  2. абсорбувати — абсорбува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. абсорбувати — АБСОРБУВАТИ – АДСОРБУВАТИ Абсорбувати, -ує, недок. і док. Вбирати гази або рідини, а також світло і звук всім об’ємом рідини чи твердого тіла. Адсорбувати, недок. і док. Вбирати гази або рідини поверхневим шаром твердого тіла. Літературне слововживання
  4. абсорбувати — Вбирати, увібрати, повбирати, поглинати, поглинути, усмоктувати, усмоктати, повсмоктувати Словник чужослів Павло Штепа
  5. абсорбувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех., фіз., хім. Вбирати, всмоктувати; поглинати усією товщею речовини-абсорбента. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. абсорбувати — АБСОРБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що. 1. фіз., хім. Вбирати, всмоктувати, поглинати. Синтетична смола є першим у світі продуктом, який здатний абсорбувати органічні розчинники, що містять такі речовини, як дихлоретан (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  7. абсорбувати — абсорбувати 1. поглинати (ст) 2. займати цілковито, полонити; цікавити (ст): Мене особисто абсорбував драматичний гурток, який вів професор В. Білинський ("Дзюньо") (Сухінська) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. абсорбувати — I. ВБИРА́ТИ (УБИРА́ТИ) (втягати в себе рідину, газ, поживні речовини тощо), ВСМО́КТУВАТИ, ВСО́ТУВАТИ, ПОГЛИНА́ТИ, НАТЯ́ГУВАТИ, НАТЯГА́ТИ, АБСОРБУВА́ТИ спец., АДСОРБУВА́ТИ спец., ВСИСА́ТИ (УСИСА́ТИ) рідко. — Док. Словник синонімів української мови
  9. абсорбувати — Абсорбува́ти, -бу́ю, -бу́єш, -бу́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)