абсорбувати
АБСОРБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., фіз., хім. Вбирати, всмоктувати; поглинати.
*Образно. Політика абсорбувала наші найліпші сили (Фр., XVI, 1955, 334).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- абсорбувати — Абсорбува́ти: — вбирати [36] Словник з творів Івана Франка
- абсорбувати — абсорбува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
- абсорбувати — АБСОРБУВАТИ – АДСОРБУВАТИ Абсорбувати, -ує, недок. і док. Вбирати гази або рідини, а також світло і звук всім об’ємом рідини чи твердого тіла. Адсорбувати, недок. і док. Вбирати гази або рідини поверхневим шаром твердого тіла. Літературне слововживання
- абсорбувати — Вбирати, увібрати, повбирати, поглинати, поглинути, усмоктувати, усмоктати, повсмоктувати Словник чужослів Павло Штепа
- абсорбувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех., фіз., хім. Вбирати, всмоктувати; поглинати усією товщею речовини-абсорбента. Великий тлумачний словник сучасної мови
- абсорбувати — АБСОРБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що. 1. фіз., хім. Вбирати, всмоктувати, поглинати. Синтетична смола є першим у світі продуктом, який здатний абсорбувати органічні розчинники, що містять такі речовини, як дихлоретан (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- абсорбувати — абсорбувати 1. поглинати (ст) 2. займати цілковито, полонити; цікавити (ст): Мене особисто абсорбував драматичний гурток, який вів професор В. Білинський ("Дзюньо") (Сухінська) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- абсорбувати — I. ВБИРА́ТИ (УБИРА́ТИ) (втягати в себе рідину, газ, поживні речовини тощо), ВСМО́КТУВАТИ, ВСО́ТУВАТИ, ПОГЛИНА́ТИ, НАТЯ́ГУВАТИ, НАТЯГА́ТИ, АБСОРБУВА́ТИ спец., АДСОРБУВА́ТИ спец., ВСИСА́ТИ (УСИСА́ТИ) рідко. — Док. Словник синонімів української мови
- абсорбувати — Абсорбува́ти, -бу́ю, -бу́єш, -бу́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)