абстрагуватися

АБСТРАГУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. і док.

Відриватися від несуттєвих сторін, властивостей або зв'язків об'єктів, предметів, явищ з метою виділення суттєвих і закономірних ознак.

Наука логіка, досліджуючи логічні форми, абстрагується від конкретного змісту тієї чи іншої думки (з навч. літ.);

Математичне моделювання – найзагальніший метод пізнання, воно абстрагується від конкретного об'єкта (із журн.);

// Відокремлюватися, відриватися від кого-, чого-небудь.

Ми змушені холодно й розважливо аналізувати роботу серця, мозку, кровотворних органів, в ту мить абстрагуємося од конкретної людини (Ю. Мушкетик);

Глосематика орієнтується на структурно-семіотичний аспект мови і абстрагується від усіх інших його аспектів – соціального, біологічного, фізичного, психологічного і т. ін., нібито не пов'язаних з автономною сутністю мови (з наук. літ.);

Він абстрагувався від політики і робить те, чим повинен займатися державний чиновник: забезпечує нормальне функціонування довіреного йому регіону (з газ.).