абцуг
А́БЦУГ, у, ч., мет.
Шлак, що отримується при виділенні із веркблею золота, срібла і олова.
Абцуг складається із суміші металічного свинцю з оксидом його та оксидами інших металів, штейну та інших домішок (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- абцуг — -у, ч. 1》 У картярській грі в банк – кожна пара карт при метанні праворуч і ліворуч. 2》 Шлак, що утворюється при вилученні із чорнового свинцю домішок олова, срібла і золота. Великий тлумачний словник сучасної мови
- абцуг — а́бцуг (нім. Abzug, букв. – випуск, відвід) спечена речовина (шлак), що утворюється при виплавленні з веркблею домішок золота, срібла й олова. Словник іншомовних слів Мельничука