абцуг

А́БЦУГ, у, ч., мет.

Шлак, що отримується при виділенні із веркблею золота, срібла і олова.

Абцуг складається із суміші металічного свинцю з оксидом його та оксидами інших металів, штейну та інших домішок (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. абцуг — а́бцуг (нім. Abzug, букв. – випуск, відвід) спечена речовина (шлак), що утворюється при виплавленні з веркблею домішок золота, срібла й олова. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. абцуг — -у, ч. 1》 У картярській грі в банк – кожна пара карт при метанні праворуч і ліворуч. 2》 Шлак, що утворюється при вилученні із чорнового свинцю домішок олова, срібла і золота. Великий тлумачний словник сучасної мови