абцуг

а́бцуг

(нім. Abzug, букв. – випуск, відвід)

спечена речовина (шлак), що утворюється при виплавленні з веркблею домішок золота, срібла й олова.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. абцуг — -у, ч. 1》 У картярській грі в банк – кожна пара карт при метанні праворуч і ліворуч. 2》 Шлак, що утворюється при вилученні із чорнового свинцю домішок олова, срібла і золота. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. абцуг — А́БЦУГ, у, ч., мет. Шлак, що отримується при виділенні із веркблею золота, срібла і олова. Абцуг складається із суміші металічного свинцю з оксидом його та оксидами інших металів, штейну та інших домішок (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах