абштрих
а́бштрих
(нім. Abstrich – окалина)
спечена речовина (шлак), що утворюється при очищенні свинцю від домішок миш’яку й сурми.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- абштрих — -у, ч. Шлак, що утворюється при очищенні чорнового свинцю від домішок арсену та стибію. Великий тлумачний словник сучасної мови
- абштрих — А́БШТРИХ, у, ч., мет. Шлак, який отримують при очищенні свинцю від арсену і сурми. Абштрих знімається з поверхні розплавленого нечистого свинцю при рафінуванні (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах