абштрих
А́БШТРИХ, у, ч., мет.
Шлак, який отримують при очищенні свинцю від арсену і сурми.
Абштрих знімається з поверхні розплавленого нечистого свинцю при рафінуванні (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- абштрих — -у, ч. Шлак, що утворюється при очищенні чорнового свинцю від домішок арсену та стибію. Великий тлумачний словник сучасної мови
- абштрих — а́бштрих (нім. Abstrich – окалина) спечена речовина (шлак), що утворюється при очищенні свинцю від домішок миш’яку й сурми. Словник іншомовних слів Мельничука