абштрих
а́бштрих
-у, ч.
Шлак, що утворюється при очищенні чорнового свинцю від домішок арсену та стибію.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- абштрих — А́БШТРИХ, у, ч., мет. Шлак, який отримують при очищенні свинцю від арсену і сурми. Абштрих знімається з поверхні розплавленого нечистого свинцю при рафінуванні (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- абштрих — а́бштрих (нім. Abstrich – окалина) спечена речовина (шлак), що утворюється при очищенні свинцю від домішок миш’яку й сурми. Словник іншомовних слів Мельничука