аб'юрація
АБ'ЮРА́ЦІЯ, ї, ж., книжн.
Прилюдне зречення віри або своїх переконань, відмова від сану, посади і т. ін.
– Перш за все, – почав свій виступ новий глава агентства, – дозвольте подякувати моєму попередникові за таку своєчасну аб'юрацію, яка відкрила шлях для реалізації наших планів (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- аб'юрація — аб'юра́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- аб'юрація — -ї, ж. Прилюдне зречення віри або своїх переконань. Великий тлумачний словник сучасної мови
- аб'юрація — рос. абьюрация (латин. abjuratio, від abjuro — клятвено відрікаюсь) — прилюдне зречення віри або своїх переконань. Eкономічна енциклопедія