а-ля
А-ЛЯ́, спол. порівняльний, розм.
Уживається у знач., близькому до наче, ніби, як.
Він має й зачіску а-ля “душка” (Б. Антоненко-Давидович);
Вона стояла переді мною у модній, сірій, мішкуватій, а-ля Париж, сукенці (У. Самчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me