а-ля

А-ЛЯ́, спол. порівняльний, розм.

Уживається у знач., близькому до наче, ніби, як.

Він має й зачіску а-ля “душка” (Б. Антоненко-Давидович);

Вона стояла переді мною у модній, сірій, мішкуватій, а-ля Париж, сукенці (У. Самчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me