1. Словник української мови у 20 томах

авантюрниця

АВАНТЮ́РНИЦЯ, рідко АВАНТУ́РНИЦЯ, і, ж.

Жін. до авантю́рник, аванту́рник.

Це авантурниця з нiг до голови (Ю. Яновський);

Я знов сердився. Проклята відьма! Мізерна авантюрниця! (У. Самчук);

Її псевдо було Мата Харі. І вона справлялась із завданнями так само, як і легендарна авантюрниця (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. авантюрниця — авантю́рниця іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. авантюрниця — рідко авантурниця, -і. Жін. до авантюрник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. авантюрниця — АВАНТЮ́РНИЦЯ, рідко АВАНТУ́РНИЦЯ, і, ж. Жін. до авантю́рний. Словник української мови в 11 томах