авантюрниця
АВАНТЮ́РНИЦЯ, рідко АВАНТУ́РНИЦЯ, і, ж. Жін. до авантю́рний.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- авантюрниця — авантю́рниця іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- авантюрниця — рідко авантурниця, -і. Жін. до авантюрник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- авантюрниця — АВАНТЮ́РНИЦЯ, рідко АВАНТУ́РНИЦЯ, і, ж. Жін. до авантю́рник, аванту́рник. Це авантурниця з нiг до голови (Ю. Яновський); Я знов сердився. Проклята відьма! Мізерна авантюрниця! (У. Самчук); Її псевдо було Мата Харі. І вона справлялась із завданнями так само, як і легендарна авантюрниця (із журн.). Словник української мови у 20 томах