автоген
АВТОГЕ́Н, ч.
1. род. у. Зварювання або різання металу із використанням високої температури згоряння суміші горючих газів (ацетилену, водню та ін.).
Металу цокіт, автогену зблиски – Росте залізний міст через Десну (П. Дорошко);
Біля депо диміла вагранка і тремтячими блакитними екранами спалахувало полум'я автогену (О. Донченко).
2. род. а. Апарат, за допомогою якого здійснюється зварювання і різання металу.
Товщина металевого листа при різанні автогеном – 2 мм і більше (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- автоген — автоге́н іменник чоловічого роду техн. Орфографічний словник української мови
- автоген — Автоген — autogenous welder, autogenous welding machine — *Autogengerät, Autogenbrenner – апарат для автогенного (під впливом дуже високої температури без обробляння знаряддями) різання й зварювання металів. Гірничий енциклопедичний словник
- автоген — -у, ч., тех. 1》 Автогенне різання й зварювання металів. 2》 Газозварювальний пристрій. Великий тлумачний словник сучасної мови
- автоген — АВТОГЕ́Н, у, ч., техн. Автогенне різання й зварювання металів. Металу цокіт, автогену зблиски — Росте залізний міст через Десну (Дор., Єдність, 1950, 48); Біля депо диміла вагранка і тремтячими блакитними екранами спалахувало полум’я автогену (Донч., VI, 1957, 192). Словник української мови в 11 томах