автогенез

АВТОГЕНЕ́З, у, ч., філос.

Напрям в еволюційному вченні, що розглядає розвиток живої природи як процес, який відбувається незалежно від зовнішніх умов і здійснюється відповідно тільки до внутрішніх нематеріальних чинників.

В екології поняття автогенезу звичайно застосовується до угруповань та екологічних систем (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. автогенез — автогене́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. автогенез — -у, ч. Вчення, за яким історичний розвиток організмів відбувається нібито незалежно від умов існування, лише під впливом особливих внутрішніх сил або тенденцій організму до вдосконалення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. автогенез — автогене́з (від авто... і ...генез) антиматеріалістичне вчення, за яким історичний розвиток організмів відбувається нібито незалежно від умов існування, лише під впливом особливих внутрішніх сил або тенденцій організму до вдосконалення. Словник іншомовних слів Мельничука