автоматник

АВТОМА́ТНИК, а, ч.

1. Боєць, озброєний автоматом (у 2 знач.).

Біля командира автоматників, лейтенанта Петра Кошового, старенька бабуся з глечиком у руках (А. Головко);

Людина була в військовій уніформі, а ті, що підходили за нею, були добре озброєні: шестеро автоматників із "фінками" напоготові (І. Багряний);

Танк спинився на мить, автоматники зіскочили на землю (В. Собко).

2. розм. Фахівець із обслуговування автоматів (у 1 знач.).

Інжиніринговій компанії потрібен інженер-автоматник систем вентиляції, кондиціювання, холодильного обладнання (з мови реклами).