1. Словник української мови в 11 томах

автоматник

АВТОМА́ТНИК, а, ч.

1. Той, хто обслуговує автомат (у 1 знач.).

2. Боєць, озброєний автоматом (у 2 знач.).

Танк спинився на мить, автоматники зіскочили на землю (Собко, Кавказ, 1946, 155);

Біля командира автоматників, автоматниця лейтенанта Петра Кошового, старенька бабуся з глечиком у руках (Головко, І, 1957, 438).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. автоматник — автома́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. автоматник — -а, ч. 1》 Той, хто обслуговує автомат (у 1 знач.). 2》 Боєць, озброєний автоматом (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. автоматник — АВТОМА́ТНИК, а, ч. 1. Боєць, озброєний автоматом (у 2 знач.). Біля командира автоматників, лейтенанта Петра Кошового, старенька бабуся з глечиком у руках (А. Словник української мови у 20 томах