автонім

АВТО́НІМ, а, ч., лінгв., літ.

Справжнє ім'я автора твору, який пише під псевдонімом.

Автонім Панаса Мирного – Панас Рудченко, Лесі Українки – Лариса Косач, Олександра Олеся – Олександр Кандиба (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. автонім — авто́нім іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. автонім — (гр. аutos — сам і onoma — ім’я) справжнє ім’я автора, на противагу імені вигаданому — псевдоніму. Словник стилістичних термінів
  3. автонім — Справжнє ім'я Словник чужослів Павло Штепа
  4. автонім — -а, ч. 1》 Ім'я, символ або знак, що їх використовують для позначення самих себе. 2》 Справжнє ім'я автора твору, на відміну від псевдоніма. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. автонім — • автонім (від грец. αυτός — сам і 'όνυμα — ім'я) - справж. ім'я автора, який підписує свої твори псевдонімом. Багато з А. широко відомі: напр., А. Марка Вовчка — М. О. Вілінська, Панаса Мирного — П. Я. Рудченко, Степана Тудора — С. Й. Олексюк. Українська літературна енциклопедія
  6. автонім — авто́нім (від авто... і грец. όνυμα – ім’я) справжнє ім’я автора твору, на відміну від псевдоніма. Словник іншомовних слів Мельничука