1. Орфографічний словник української мови

автонім

авто́нім

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. автонім — (гр. аutos — сам і onoma — ім’я) справжнє ім’я автора, на противагу імені вигаданому — псевдоніму. Словник стилістичних термінів
  2. автонім — Справжнє ім'я Словник чужослів Павло Штепа
  3. автонім — -а, ч. 1》 Ім'я, символ або знак, що їх використовують для позначення самих себе. 2》 Справжнє ім'я автора твору, на відміну від псевдоніма. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. автонім — АВТО́НІМ, а, ч., лінгв., літ. Справжнє ім'я автора твору, який пише під псевдонімом. Автонім Панаса Мирного – Панас Рудченко, Лесі Українки – Лариса Косач, Олександра Олеся – Олександр Кандиба (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. автонім — • автонім (від грец. αυτός — сам і 'όνυμα — ім'я) - справж. ім'я автора, який підписує свої твори псевдонімом. Багато з А. широко відомі: напр., А. Марка Вовчка — М. О. Вілінська, Панаса Мирного — П. Я. Рудченко, Степана Тудора — С. Й. Олексюк. Українська літературна енциклопедія
  6. автонім — авто́нім (від авто... і грец. όνυμα – ім’я) справжнє ім’я автора твору, на відміну від псевдоніма. Словник іншомовних слів Мельничука