агностицизм
АГНОСТИЦИ́ЗМ, у, ч., книжн.
Філософське вчення, що заперечує можливість пізнання об'єктивного світу і його законів.
Згідно з агностицизмом неможливо однозначно довести відповідність знання дійсності, а відповідно, вибудувати істинну всеосяжну систему знання (з наук. літ.);
Термін "агностицизм" був уведений у середині XIX ст. англійським природодослідником Т. Гекслі для позначення непізнаваності того, що не може бути виявлено безпосередньо як сенсибельне (предмет чуттєвого сприймання) (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- агностицизм — агностици́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- агностицизм — -у, ч. Ідеалістичне філософське вчення, що заперечує можливість пізнання об'єктивного світу і його законів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- агностицизм — агностици́зм (від грєц, άγνωιτος – незнаний) філософське вчення, що заперечує можливість пізнання сутності речей і закономірностей розвитку дійсності. Позицію А. поділяли в історії філософії представники ідеалізму, а в окремих випадках і матеріалісти. Словник іншомовних слів Мельничука
- агностицизм — Філософська позиція, яка заперечує чи обмежує можливість пізнання дійсності, зокрема, коли йдеться про виникнення причинних зв'язків, закономірності й закони її розвитку. Універсальний словник-енциклопедія
- агностицизм — АГНОСТИЦИЗМ (від грецьк. αγνωστοζ — непізнаваний, недоступний пізнанню) — філософське вчення, яке заперечує можливість пізнання об'єктивного світу, обмежуючи пізнання сферою явищ. Термін "А." введений англ. природознавцем Гекслі у 1865 р., але елементи... Філософський енциклопедичний словник
- агностицизм — Агностицизм, -му, -мові (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- агностицизм — АГНОСТИЦИ́ЗМ, у, ч. Ідеалістичне філософське вчення, що заперечує можливість пізнання об ективного світу і його законів. Радищев — ворог агностицизму. Словник української мови в 11 томах