адвентизм

АДВЕНТИ́ЗМ, у, ч.

Один із напрямів протестантизму, що проповідує вчення про другий прихід Христа і встановлення тисячолітнього Царства Божого на Землі.

Адвентизм ґрунтується на буквальному тлумаченні апокаліпсисів Старого і Нового Завітів (з наук. літ.);

У 1863 р. утворюється церква християн-адвентистів сьомого дня, яка стала на сьогодні однією з найбільших організацій адвентизму (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. адвентизм — адвенти́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. адвентизм — -у, ч. Один із напрямків протестантизму, що проповідує близькість другого пришестя Христа й початок його тисячолітнього особистого царювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. адвентизм — АДВЕНТИЗМ (від лат. adventus — пришестя) — різновид протестантського руху, виник у 30-х рр. XIX ст. в США. Його засновник Міллер, спираючись на пророцькі книги Біблії, оголосив про друге пришестя Христа, яке нібито мало відбутися між 1843 і 1844 рр. Філософський енциклопедичний словник
  4. адвентизм — АДВЕНТИ́ЗМ, у, ч. Учення однієї з християнських протестантських сект про "другий прихід" Христа і встановлення "тисячолітнього царства божого" на Землі. Словник української мови в 11 томах