адже

АДЖЕ́¹, част.

1. підсил. Уживається на початку речення для підсилення висловлюваної думки; та ж, тож.

– Хіба мій батько панський був? Адже він москаль! – каже, здивувавшись, Чіпка (Панас Мирний);

Адже це уже не дивно, що ми твердо, супротивно, владно устаєм (П. Тичина).

2. у сполуч. зі сл. ж, ствердж., діал. Уживається як стверджувальна частка при відповідях; так, авжеж, звичайно.

– Чи ти підеш туди? – Адже ж! (Сл. Гр.).

АДЖЕ́², спол. причиновий.

1. Поєднує підрядне речення причини з головним; тому що, бо.

Він кашовар, але йому ще не довелось готувати страву в поході, адже досі вони їхали поїздом, де харчувались готовими консервами та салом (Б. Антоненко-Давидович);

Інні кортіло з'ясувати, як Віктор уявляє себе надалі, адже це так важливо для них обох, не допустить же він, щоб знову життя його йшло навперекосяк... (М. Коцюбинський).

2. Приєднує речення, яке служить обґрунтуванням думки попереднього речення.

Я старався заспокоїть себе: адже то були звичайні господарські розмови, які ведуться скрізь (М. Коцюбинський);

Я закриваю книжку і ховаю її. Навіть якби було видно, читати я вже не змогла б. Адже я чекаю на дядю Ваню (Ю. Андрухович);

При сумісному вирощуванні декоративних рослин на клумбах чи рабатках, де площа обмежена, постає питання: як впливають рослини одна на одну. Адже для створення гарних композицій використовують різні декоративні рослини (з наук.-попул. літ.).