адреса

АДРЕ́СА, и, ж.

1. Позначення місця проживання чи перебування кого-небудь або місцезнаходження чого-небудь.

Максим хитав головою, слухав і навіть шепотів іноді губами, повторяючи назвисько або адресу (В. Винниченко);

На прощання спитала його адресу, – повторила кілька разів, – завчила (А. Головко);

// Напис на конверті, пакунку і т. ін., що вказує місце призначення й одержувача.

Він послав дещо Вам, та не знає, чи дійшло воно до Вас, бо посилка була не під Вашою адресою (М. Коцюбинський).

2. інформ. Унікальний ідентифікатор або номер, що присвоюється комп'ютерному пристрою чи об’єкту комп'ютерної мережі для операцій із ними.

У комп'ютері адреса перетворюється дешифратором у систему керуючих сигналів, що забезпечують звернення до відповідних цій адресі елементів (з наук.-техн. літ.).

(1) Зворо́тна адре́са – адреса того, хто посилає лист, посилку і т. ін.

Лист був тоненький, написаний жіночою рукою, по-польському, без зворотної адреси (Ірина Вільде).

△ (2) Адре́са електро́нної по́шти <�Електро́нна адре́са>, інформ. – позначення, яке однозначно ідентифікує електронну поштову скриньку користувача.

Редакція газети просить надсилати відгуки за поштовою адресою або за електронною адресою, яка вказана на веб-сторінці газети (з мови реклами);

На службовому бланку юридичної особи повинні бути вказані і такі реквізити, як поштова адреса, номер телефону, адреса електронної пошти, факс (із журн.).

◇ (3) На адре́су чию, кого – стосовно кого-небудь; про когось, щось.

Балика насупився, буркнув щось не зовсім похвальне на адресу Свиридовича, але той удав, ніби недочув (З. Тулуб);

Саїд Алі непорушно сидів, слухав потік натяків, шпильок і докорів на свою адресу і, видимо, обмірковував свій останній виступ (Іван Ле);

(4) Не за адре́сою, перев. зі сл. звертатися – не до того, до кого треба; не туди, куди слід.

Продавець тільки плечима стенула: мовляв, не за адресою звертаються (із журн.);

Помиля́тися / помили́тися адре́сою див. помиля́тися.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. адреса — адреса і адрес Розрізняються значенням. Адрес – це письмове вітання особі, організації, переважно з нагоди ювілею. Адреса ж – місце проживання чи перебування особи, розташування установи; напис на конверті, бандеролі тощо. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. адреса — адре́са іменник жіночого роду позначення місця мешкання або перебування Орфографічний словник української мови
  3. адреса — АДРЕСА – АДРЕС Адреса, -и. Позначення місця проживання когось, місцезнаходження чогось. У словосп.: на мою (його, вашу) адресу; помилитися адресою, мешкати (проживати) за (під) якою адресою. Пох. адресний (адресна допомога). Адрес, -а. Літературне слововживання
  4. адреса — [адреса] -сие, д. і м. -с'і Орфоепічний словник української мови
  5. адреса — -и, ж. 1》 Позначення місця розташування житла людини або будівлі (території) юридичної особи. || Напис на конверті, пакунку і т. ін., що вказує на місце призначення та одержувача. Помилитися адресою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. адреса — адре́са (франц. adresse) 1. Місце проживання особи чи місцеперебування установи. 2. У програмуванні – цифрове або буквено-цифрове позначення місцеперебування інформації вцифровій обчислювальній машині. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. адреса — не за адре́сою, перев. зі сл. зверта́тися. Не до того, до кого треба; не туди, куди слід. Продавець тільки плечима стенула: мовляв, не за адресою звертаються (З журналу). помили́тися / помиля́тися адре́сою. Звернутися не до того, до кого слід. Фразеологічний словник української мови
  8. адреса — Адре́са, -си; адре́си, адре́с Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. адреса — АДРЕ́СА, и, ж. Позначення місця проживання чи перебування кого-небудь або місцезнаходження чого-небудь. Пиши тепер коротко, аби подати свою адресу (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  10. адреса — рос. адрес (фр. adresse) — 1. Місце проживання людей або місцеперебування організацій, установ, підприємств. 2. У програмуванні, електронній пошті, інтернеті — місцеперебування інформації. Eкономічна енциклопедія
  11. адреса — Адре́са, -си ж. Адресъ. Желех. Словник української мови Грінченка