адсорбція

АДСО́РБЦІЯ, ї, ж., фіз., хім.

Поглинання, вбирання речовини з розчину чи газу поверхнею твердого тіла або поверхневим шаром рідини.

Якщо помістити у водний розчин оцтової кислоти шматочок вугілля, то відбудеться адсорбція – кількість кислоти в розчині зменшиться, молекули кислоти сконцентруються на поверхні вугілля (з наук.-попул. літ.);

Видаляють радіоактивні речовини з води за допомогою дистиляції, відстоювання, фільтрування, коагулювання, адсорбції (піском, глиною, активованим вугіллям, металами та іншими адсорбентами), іонного обміну, а також шляхом різних поєднань зазначених методів (з наук.-попул. літ.);

Одне з важливих застосувань адсорбції – вловлювання отруйних газів за допомогою протигазів (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. адсорбція — адсо́рбція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. адсорбція — Адсорбция — adsorption — Adsorption, Adsorbieren, Adsorbierung — вбирання (поглинання) газів або рідин поверхневим шаром (на відміну від абсорбції) твердого тіла (адсорбенту). Розрізняють фізичну А. і хемосорбцію. Фізична... Гірничий енциклопедичний словник
  3. адсорбція — -ї, ж., фіз., хім. Поглинання, вбирання поверхнею тіла частинок газу або окремих складових розчину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. адсорбція — адсо́рбція (від лат. ad – до, в, при і sorbeo – поглинаю) вбирання газів або рідин поверхневим шаром (на відміну від абсорбції) твердого тіла. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. адсорбція — Накопичення частинок однієї речовини на поверхні іншої речовини (адсорбента) внаслідок дії міжмолекулярних сил або утворення хіміч. сполук; використовується для виділення окремих складників з газових або рідких сумішей. Універсальний словник-енциклопедія
  6. адсорбція — I. ВБИРА́ННЯ (УБИРА́ННЯ) (втягування в себе пари, рідини, газу, поживних речовин і т. ін.), ВСМО́КТУВАННЯ, ВСО́ТУВАННЯ, ПОГЛИНА́ННЯ, АБСО́РБЦІЯ спец., АДСО́РБЦІЯ спец. Збільшення об'єму клітини (рослини).. Словник синонімів української мови
  7. адсорбція — АДСО́РБЦІЯ, ї, ж., фіз., хім. Поглинання, вбирання поверхнею тіла частинок газу або окремих складових частин розчину. Властивість вугілля та інших твердих тіл удержувати на своїй поверхні частинки газів, пари і розчинених речовин називається адсорбцією (Хімія, 9, 1956, 107). Словник української мови в 11 томах