адсорбція
АДСО́РБЦІЯ, ї, ж., фіз., хім.
Поглинання, вбирання речовини з розчину чи газу поверхнею твердого тіла або поверхневим шаром рідини.
Якщо помістити у водний розчин оцтової кислоти шматочок вугілля, то відбудеться адсорбція – кількість кислоти в розчині зменшиться, молекули кислоти сконцентруються на поверхні вугілля (з наук.-попул. літ.);
Видаляють радіоактивні речовини з води за допомогою дистиляції, відстоювання, фільтрування, коагулювання, адсорбції (піском, глиною, активованим вугіллям, металами та іншими адсорбентами), іонного обміну, а також шляхом різних поєднань зазначених методів (з наук.-попул. літ.);
Одне з важливих застосувань адсорбції – вловлювання отруйних газів за допомогою протигазів (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- адсорбція — адсо́рбція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- адсорбція — Адсорбция — adsorption — Adsorption, Adsorbieren, Adsorbierung — вбирання (поглинання) газів або рідин поверхневим шаром (на відміну від абсорбції) твердого тіла (адсорбенту). Розрізняють фізичну А. і хемосорбцію. Фізична... Гірничий енциклопедичний словник
- адсорбція — -ї, ж., фіз., хім. Поглинання, вбирання поверхнею тіла частинок газу або окремих складових розчину. Великий тлумачний словник сучасної мови
- адсорбція — адсо́рбція (від лат. ad – до, в, при і sorbeo – поглинаю) вбирання газів або рідин поверхневим шаром (на відміну від абсорбції) твердого тіла. Словник іншомовних слів Мельничука
- адсорбція — Накопичення частинок однієї речовини на поверхні іншої речовини (адсорбента) внаслідок дії міжмолекулярних сил або утворення хіміч. сполук; використовується для виділення окремих складників з газових або рідких сумішей. Універсальний словник-енциклопедія
- адсорбція — I. ВБИРА́ННЯ (УБИРА́ННЯ) (втягування в себе пари, рідини, газу, поживних речовин і т. ін.), ВСМО́КТУВАННЯ, ВСО́ТУВАННЯ, ПОГЛИНА́ННЯ, АБСО́РБЦІЯ спец., АДСО́РБЦІЯ спец. Збільшення об'єму клітини (рослини).. Словник синонімів української мови
- адсорбція — АДСО́РБЦІЯ, ї, ж., фіз., хім. Поглинання, вбирання поверхнею тіла частинок газу або окремих складових частин розчину. Властивість вугілля та інших твердих тіл удержувати на своїй поверхні частинки газів, пари і розчинених речовин називається адсорбцією (Хімія, 9, 1956, 107). Словник української мови в 11 томах