акати

А́КАТИ, аю, аєш, недок.

1. Вимовляти в ненаголошених складах звук “о” як “а” або звук, близький до “а”.

Намагався говорити найчистiшою руською мовою, що йому й удалось на 150 %: вiн акав бiльш, нiж се роблять самi руськi люди... (О. Довженко).

2. Передавати вигуком "а" здивування, здогад, біль і т. ін.

– А! цц! горенько мені! – знов не вдержалась стара і голосно промовила ці слова. – Мамо! чого це ви акаєте та цмакаєте? Ви щось думаєте? – спитала Настуся в матері (І. Нечуй-Левицький);

– Ааа, он воно... – Не акай, а краще думай (У. Самчук).