1. Словник української мови у 20 томах

акафіст

АКА́ФІСТ, а, ч.

1. рел.-церк. У християнському богослужінні – різновид церковних хвалебних пісень на честь Христа, Богородиці та святих, під час якого присутні стоять.

– Треба буде Акафіст найняти Миколаєві святому Й на часточку дати (Т. Шевченко);

Проповідував він трохи не щонеділі у церкві і безустанно правив молебні та акафісти Богові (Панас Мирний);

Далі були акафісти Спасителю і Божій Матері, молитви до святого причастя, євангельські співи (Ю. Мушкетик).

2. Літургічна поезія.

У Гириній хаті черниці акафіста читали (П. Куліш);

Акафіст виник у Візантії у VI–VII століттях, набув поширення у грецькій церковній літературі зрілого та пізнього Середньовіччя, а звідти перейшов у східнослов'янську релігійну поезію (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. акафіст — Ака́фіст: — служба в православній, греко-католицькій церкві, під час якої виконуються релігійні гімни [44-1] — служба в православній, уніатській церкві, під час якої виконуються релігійні гімни [44-2] — урочисто-хвалебний церковний спів [3] Словник з творів Івана Франка
  2. акафіст — ака́фіст іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. акафіст — (від гр. akathistos — не сидячи) — урочистий піснеспів православної церкви на честь Христа і святих, що виконується стоячи (звідси походить назва). Словник-довідник музичних термінів
  4. акафіст — -а, ч. У християнській богослужебній літературі – особливий вид молитовно-хвалебних пісень на честь Христа, Богородиці та святих. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. акафіст — Церковний піснеспів Словник застарілих та маловживаних слів
  6. акафіст — • акафіст (від грец. 'α — префікс, що означає заперечення, і καθίζω — сідаю) - жанрова форма християнської гімнографії. Сформувалась на візант, грунті протягом 4 — 7 ст. і поширилась у л-рах Пд.-Сх. Українська літературна енциклопедія
  7. акафіст — (пізньогр., дослівно несидячий) форма християнської гимнографії, достосована до відправи особливих церковних служб на честь Ісуса Христа, Богородиці, св. Універсальний словник-енциклопедія
  8. акафіст — АКА́ФІСТ, а, ч. У християнській богослужебній літературі — особливий вид молитовно-хвалебних пісень на честь Христа, богородиці й святих. — Треба буде Акафіст найняти Миколаєві святому Й на часточку дати (Шевч. Словник української мови в 11 томах