акварель

АКВАРЕ́ЛЬ, і, ж.

1. тільки одн. Художні фарби, що розводяться водою.

Сошенко піклувався про освіту Тараса, порадив йому малювати аквареллю портрети (О. Кониський);

Я дуже люблю малювати. Мені мама обіцяла фарби подарувати, акварель називається (Ю. Яновський);

Ференц дістав альбом. Це були зарисовки угорських шляхів, .. ескізи сірих степових ферм, забутих Богом і людьми... Олівцем, тушшю, аквареллю... (О. Гончар);

Повернувшись до великого портрета, намальованого аквареллю, він зосередив на ньому увагу всіх (Д. Ткач);

// Техніка живопису такими фарбами.

У Європі акварель увійшла у вживання пізніше інших родів живопису (з наук.-попул. літ.).

2. Картина, малюнок, написані такими фарбами.

Сіро .. ставало на острові по заході сонця: всі фарби линяли, як в акварелі, що її підмочили (М. Коцюбинський);

Він узяв з широкої етажерки велику теку, розв'язав її і почав демонстрацію зібраних у ній акварелей, даючи принагідні пояснення про місце й сенс їх малювання (В. Підмогильний);

У Москві є пречудові акварелі Реймана, які дають набагато краще уявлення про характер катакомбного малярства, аніж Вільпертова публікація (П. Загребельний);

* Образно. У Сибіру, власне, нема осені й весни. Мазне раптом де-не-де пензлем по сумних, принишклих деревах рання осінь і тільки-но гляне на свої жовті та багряні акварелі, як враз усе прибере (Б. Антоненко-Давидович).