1. Українська літературна енциклопедія

АКВАРЕЛЬ

АКВАРЕ́ЛЬ

• АКВАРЕЛЬ

(італ. acquerello, від лат. aqua — вода)

- живопис фарбами, розведеними на воді. А. наз. і короткі фрагментарні оповідання (див. також Шкіц, Етюд, Образок), в яких передано безпосереднє "живе враження дійсності" (І. Франко) в пластично-зорових образах (напр., "На камені" М. Коцюбинського, "Гірські акварелі" Г. Хоткевича). Зразок ліричної А.: "А небозвід / Хтось / Синім / І фіалковим / Розписав / А трохи нижче / Починався / Ще й зеленавий / Радісний зик /Яка хвилина урочиста / З величезним коромислом / Ішла хмара / На воду" (П. Тичина).

В. В. Громова.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. акварель — акваре́ль іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. акварель — -і, ж. 1》 тільки одн. Клейові фарби, що розводяться водою. || Живопис такими фарбами. 2》 Картина, малюнок, виконані такими фарбами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. акварель — АКВАРЕ́ЛЬ, і, ж. 1. тільки одн. Художні фарби, що розводяться водою. Сошенко піклувався про освіту Тараса, порадив йому малювати аквареллю портрети (О. Кониський); Я дуже люблю малювати. Мені мама обіцяла фарби подарувати, акварель називається (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. акварель — акваре́ль (франц. aquarelle, з італ. acquarella, від acqua – вода) фарби, що легко розчиняються водою; твір живопису, виконаний такими фарбами. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. акварель — 1. так звана водяна фарба, яка легко розчиняється у воді; 2. художня техніка, в якій застосовуються акварельні фарби (переважно на папері); 3. малюнок, виконаний акварельними фарбами або тушшю, бістром, сепією. Універсальний словник-енциклопедія
  6. акварель — АКВАРЕ́ЛЬ, і, ж. 1. тільки одн. Клейові фарби, що розводяться водою. Повернувшись до великого портрета, намальованого аквареллю, він зосередив на ньому увагу всіх (Ткач, Моряки, 1948, 79); Я дуже люблю малювати. Словник української мови в 11 томах