аколада

АКОЛА́ДА¹, и, ж.

1. муз. Пряма або фігурна дужка, що з'єднує кілька нотних станів в органних і фортепіанних п'єсах, партитурах.

Фігурна аколада звичайно застосовується в нотах для одного багатоголосого інструмента, наприклад, фортепіано, гітари, віброфона, органа, а пряма аколада – в нотах для декількох одноголосих споріднених інструментів, а також у нотному записі хорової музики (з наук. літ.).

2. полігр. Фігурна дужка.

АКОЛА́ДА², и, ж.

1. У Середньовіччі – один із моментів обряду посвячення у лицарі: удар плазом мечем по плечу, обійми і т. ін.

Кожний лицар мав право посвятити будь-яку людину в лицарі ударом меча по плечу, але обряд посвяти – аколаду – намагалися проводити з великими урочистостями і за встановленим ритуалом (з наук.-попул. літ.);

Після прийняття посвяти в лицарі людина, яка здійснювала аколаду, урочисто обіймала посвяченого, кладучи свої руки йому на шию (із журн.).

2. Форма привітання у вигляді доторку щоки до щоки.

Тепер “аколада” – це форма привітання – люди вітаються, доторкаючись щокою до щоки, але не обіймаючись і зберігаючи певну дистанцію (із журн.);

Аколаду використовують як привітання між чоловіком і жінкою або між двома жінками, але між двома чоловіками таке привітання не прийнято (з Інтернету).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аколада — (фр. accolade — з’єднувати дужкою) — пряма або фігурна дужка, яка з’єднує два або більше нотоносців у фортепіанних, органних п’єсах, хорових, оркестрових та інструментальних партитурах (див. Додаток І). Словник-довідник музичних термінів
  2. аколада — I -и, ж. Пряма або фігурна дужка, яка з'єднує два чи більше нотоносців у фортепіанних, органних п'єсах, хорових та інструментальних партитурах. II -и, ж. У Західній Європі в середні віки – обряд посвячення у лицарі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. Аколада — Дотик мечем під час ритуалу посвячення до голови чи плеча того, кого посвячують. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  4. аколада — акола́да (франц. accolade, букв. – обійми) дужка (пряма або фігурна), що з’єднує кілька нотних рядків. Словник іншомовних слів Мельничука