1. Великий тлумачний словник сучасної мови

аколада

акола́да

I -и, ж.

Пряма або фігурна дужка, яка з'єднує два чи більше нотоносців у фортепіанних, органних п'єсах, хорових та інструментальних партитурах.

II -и, ж.

У Західній Європі в середні віки – обряд посвячення у лицарі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аколада — (фр. accolade — з’єднувати дужкою) — пряма або фігурна дужка, яка з’єднує два або більше нотоносців у фортепіанних, органних п’єсах, хорових, оркестрових та інструментальних партитурах (див. Додаток І). Словник-довідник музичних термінів
  2. Аколада — Дотик мечем під час ритуалу посвячення до голови чи плеча того, кого посвячують. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  3. аколада — АКОЛА́ДА¹, и, ж. 1. муз. Пряма або фігурна дужка, що з'єднує кілька нотних станів в органних і фортепіанних п'єсах, партитурах. Фігурна аколада звичайно застосовується в нотах для одного багатоголосого інструмента, наприклад, фортепіано, гітари... Словник української мови у 20 томах
  4. аколада — акола́да (франц. accolade, букв. – обійми) дужка (пряма або фігурна), що з’єднує кілька нотних рядків. Словник іншомовних слів Мельничука