акредитація
АКРЕДИТА́ЦІЯ, ї, ж.
1. У міжнародному праві – сукупність дій, пов'язаних із призначенням і вступом на посаду голови дипломатичного представництва або постійного представника держави при міжнародній організації.
Акредитація включає акт вручення відповідному органові або офіційній особі держави, яка приймає, документа, що засвідчує наявність повноважень певної особи представляти одну державу в іншій (з мови документів).
2. Практика визнання відповідним органом або організацією права журналіста на одержання певної інформації та сприяння в її одержанні.
Роботу з організаційного забезпечення акредитації та ведення реєстру акредитованих представників ЗМІ здійснює управління внутрішньої політики (з мови документів).
3. Процедура визнання або підтвердження державними органами компетентності організації виконувати роботи в певній сфері.
Атестація здійснюється шляхом перевірки відповідності певної організації встановленим критеріям акредитації (із журн.).
Значення в інших словниках
- акредитація — акредита́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- акредитація — (від фр. accrediter та лат. accredetere — довіряти) процедура офіційного визнання статусу соціокультурного навчального закладу відповідного рівня та спрямування реалізованих ним програм Словник іншомовних соціокультурних термінів
- акредитація — [акреидиетац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- акредитація — -ї, ж. 1》 Офіційний дозвіл, що видається кому-небудь державним органом на дипломатичне представництво, участь у якій-небудь міжнародній організації і т. ін.; акредитування. 2》 юр. Сукупність правил допуску учасників торгів до участі в біржових торгах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- акредитація — (англ. ассreditation) процедура призначення на посаду голови дипломатичного представництва або постійного представника держави при будь-яких міжнародних організаціях. Економічний словник
- акредитація — акредита́ція (франц. accreditation, від лат. accredo – довіряю) у міжнародному праві – сукупність дій, пов’язаних з призначенням і вступом на посаду глави дипломатичного представництва або постійного представника держави при будь-яких міжнародних організаціях. Словник іншомовних слів Мельничука
- акредитація — Вступ на посаду дипломатичного представника у певній країні чи міжнародній організації. Універсальний словник-енциклопедія
- акредитація — рос. аккредитация (від латин. accredo-довіряю) — 1. У міжнародному праві — сукупність дій, пов'язаних з призначенням і вступом у дію (на посаду) постійного представника держави... Eкономічна енциклопедія