1. Словник української мови у 20 томах

акцентування

АКЦЕНТУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. акцентува́ти.

Рима є одним із засобів акцентування слів, доповнює і збагачує ритм (з наук. літ.);

Акцентування уваги на процесі внутрішнього саморозвитку особистості стало актуальним саме в культурно-історичну епоху другої половини XIX ст. (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. акцентування — акцентува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. акцентування — -я, с., перен. Підкреслення того, що розглядається як головне, основне. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. акцентування — НА́ГОЛОС на чому (посилення голосу або підвищення тону у вимові певного слова, звука і т. ін. для показу його важливості; увиразнення, висунення на перший план найважливіших і найістотніших моментів у промові, тексті тощо), АКЦЕ́НТ, ПРИ́ТИСК... Словник синонімів української мови
  4. акцентування — АКЦЕНТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. акцентува́ти. Вона [рима] є одним із засобів акцентування слів, доповнює і збагачує ритм (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 106). Словник української мови в 11 томах
  5. акцентування — (лат. — наголос) Композиційний прийом виділення, підкреслення або збагачення архітектурної форми, який досягається засобами ритму, контрасту, кольором, фактурою тощо. Архітектура і монументальне мистецтво