аларміст
АЛАРМІ́СТ, АЛЯРМІ́СТ, а, ч., заст.
Людина, схильна до паніки, поширення неперевірених чуток, що викликають тривожний настрій; панікер.
Як аларміст він побоювався, що переміщення робочих місць у Мексику нашкодить американським робітникам (із журн.);
Сiм'я як суспiльний iнститут дуже стiйка, набагато стiйкiша, нiж думають алярмiсти (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- аларміст — алармі́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- аларміст — -а, ч. Людина, яка схильна до паніки, поширює неперевірені, необґрунтовані чутки, що викликають тривожні настрої. Великий тлумачний словник сучасної мови
- аларміст — алармі́ст (франц. alarmiste – панікер, від alarme – тривога, неспокій) людина, яка схильна до паніки, поширює неперевірені, необгрунтовані чутки, що викликають тривожні настрої. Словник іншомовних слів Мельничука