1. Орфографічний словник української мови

аларміст

алармі́ст

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аларміст — -а, ч. Людина, яка схильна до паніки, поширює неперевірені, необґрунтовані чутки, що викликають тривожні настрої. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. аларміст — АЛАРМІ́СТ, АЛЯРМІ́СТ, а, ч., заст. Людина, схильна до паніки, поширення неперевірених чуток, що викликають тривожний настрій; панікер. Як аларміст він побоювався, що переміщення робочих місць у Мексику нашкодить американським робітникам (із журн. Словник української мови у 20 томах
  3. аларміст — алармі́ст (франц. alarmiste – панікер, від alarme – тривога, неспокій) людина, яка схильна до паніки, поширює неперевірені, необгрунтовані чутки, що викликають тривожні настрої. Словник іншомовних слів Мельничука