алебарда
АЛЕБА́РДА, и, ж.
Старовинна зброя – сокирка у вигляді півмісяця, насаджена на довгий держак зі списом на кінці.
Біля дверей стояло дванадцять драбантів з алебардами (П. Панч).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- алебарда — алеба́рда іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- алебарда — -и, ж. Старовинна зброя – сокира у вигляді півмісяця, насаджена на довгий держак із списом на кінці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- алебарда — алеба́рда (франц. hallebarde, з італ. alabarda) старовинна холодна зброя, довгий спис з сокирою. Словник іншомовних слів Мельничука
- алебарда — Зброя із насадженим на довгий (2,5 м) держак наконечником, що складається з сокири, піки і гака; використовувала піхота, переважно у ХIV-ХV ст.; пізніше зброя замкової і міської варти. Універсальний словник-енциклопедія
- алебарда — АЛЕБА́РДА, и, ж. Старовинна зброя — сокирка у вигляді півмісяця, насаджена на довгий держак із списом на кінці. Біля дверей стояло дванадцять драбантів з алебардами (Панч, III, 1956, 205) Словник української мови в 11 томах