алебардист

АЛЕБАРДИ́СТ, а, ч.

Той, хто озброєний алебардою (перев. про того, хто стоїть на сторожі біля палацу).

Третя шеренга складалася з алебардистів, які завдавали удари по ворогові, що пробився впритул до перших рядів (з Інтернету).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. алебардист — алебарди́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови