алло
АЛЛО́, виг.
Уживається при звертанні до особи під час розмови по телефону в знач. слухаю, слухайте.
– Алло! Прошу п'ятий! – П'ятий? В телефонній трубці почулося спокійне дихання (В. Кучер);
– Райвиконком слухає, алло, райвиконком слухає... (В. Дрозд).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- алло — алло́ вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- алло — виг. Уживається в звертанні до особи під час розмови по телефону в значенні: слухаю, слухайте. Великий тлумачний словник сучасної мови
- алло — вигук. Словник жарґонної лексики української мови
- алло — Алло́! треба галло́! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- алло — АЛЛО́, виг. Уживається при звертанні до особи під час розмови по телефону в значенні слухаю, слухайте. — Алло! Прошу п’ятий! — П’ятий? В телефонній трубці почулося спокійне дихання (Кучер, Чорноморці, 1956, 28). Словник української мови в 11 томах