алопеція
АЛОПЕ́ЦІЯ, ї, ж., вет., мед.
Облисіння людини і тварин, викликане стресами, токсичними отруєннями, грибковими захворюваннями і т. ін.
Алопеція може бути викликана спадковими хворобами або несприятливими умовами довкілля, гормональними і нервовими порушеннями (з наук. літ.);
Розрізняють вроджений, гніздовий, а також симптоматичний типи алопеції (при деяких видах лікування, наприклад хіміотерапії) (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me