алхімія
АЛХІ́МІЯ, ї, ж.
За часів Середньовіччя – донауковий напрям у розвитку хімії, головною метою якого були пошуки способів перетворення простих металів на золото та срібло за допомогою “філософського каменю” як чудодійної речовини.
В свій час середньовічна алхімія послужила новітній хімії (Леся Українка);
Алхімією чи знахарством мені це нове відкриття пахне (Ю. Мушкетик);
З'явилася алхімія, що стояла на діалектичній платформі і припускала можливість переробки, скажімо, олова на золото (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- алхімія — алхі́мія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- алхімія — -ї, ж. Середньовічне містичне вчення, спрямоване на відшукання чудодійної речовини – "філософського каменя", за допомогою якого можна було б перетворювати прості метали на золото, лікувати різні хвороби та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- алхімія — алхі́мія (лат. alhimia, alhymia, ahemia, з араб. аль-кімія, від грец. Χημία – Єгипет) назва донаукової хімії, в основі якої лежала помилкова ідея про можливість перетворювати неблагородні метали на золото і срібло за допомогою «філософського каменя». Словник іншомовних слів Мельничука
- алхімія — Дослідження, почасти засновані на експериментах, з метою одержання так званого філософського каменя, який давав би змогу перетворювати звичайні метали на золото, й так званого еліксиру життя... Універсальний словник-енциклопедія
- алхімія — АЛХІ́МІЯ, ї, ж. Середньовічне містичне вчення, спрямоване на відшукання чудодійної речовини — "філософського каменя", за допомогою якого можна було б перетворювати прості метали в золото, срібло, лікувати різні хвороби та ін. Словник української мови в 11 томах