альбуміни

АЛЬБУМІ́НИ, ів, мн. (одн. альбумі́н, у, ч.), біохім.

Найпростіші розчинні у воді білки, які містяться в тваринних і рослинних тканинах, у яєчному білку, крові, молоці.

Зміни складу білкових фракцій сироватки крові при гострій променевій хворобі характеризуються виразним зменшенням кількості альбумінів і збільшенням вмісту глобулінів (з навч. літ.).

△ (1) Чо́рний альбумі́н – розчинний порошковий продукт, отриманий висушуванням стабілізованої, дефібринованої крові скота та формених елементів крові скота.

У деякі напівкопчені ковбаси з соєвим концентратом замість яловичини частково вводиться харчовий чорний альбумін (з наук.-попул. літ.).