альбідум
АЛЬБІ́ДУМ, у, ч.
Різновид м'якої пшениці з білим безостим колосом і білим зерном.
Серед сортів альбідуму є озимі та ярові пшениці, що дають добрі врожаї в засушливих районах і стійкі до мучнистої роси (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me