альбінос

АЛЬБІНО́С, а, ч.

Людина, тварина або рослина з ознаками альбінізму.

Білого горобця мені ніколи не доводилось бачити!.. Такі птахи звуться альбіносами (О. Копиленко);

Раптом Дмитрові Івановичу пригадалося, що саме отут минулого літа він бачив незвичайного птаха. Серпокрильця-альбіноса. Він був білий, як грудка першого снігу, і такий же ніжний, і надзвичайно веселий та прудкий (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. альбінос — альбіно́с 1 іменник чоловічого роду, істота людина альбіно́с 2 іменник чоловічого роду, істота тварина Орфографічний словник української мови
  2. альбінос — -а, ч. Людина, тварина або рослина з ознаками альбінізму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. альбінос — альбіно́с (від лат. albus – білий) людина, тварина або рослина повністю або частково позбавлені пігментації (з особливостями альбінізму). Словник іншомовних слів Мельничука
  4. альбінос — АЛЬБІНО́С, а, ч. Людина, тварина або рослина з ознаками альбінізму. Білого горобця мені ніколи не доводилось бачити!.. Такі птахи звуться альбіносами (Коп., Як вони.., 1961, 86). Словник української мови в 11 томах