1. Словник української мови у 20 томах

альбіт

АЛЬБІ́Т, у, ч.

Мінерал із класу силікатів, білий натрієвий польовий шпат.

Альбіт характеризується підвищеним вмістом і складним та різноманітним складом мінералів, що містять легколетючі компоненти – воду, фтор, хлор, бром та ін. (з наук. літ.);

Альбіт поширений в Україні, де його використовують як будівельний матеріал, а чисті альбіти застосовують у керамічній промисловості (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. альбіт — альбі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. альбіт — Альбит — albite — Albit — породотвірний мінерал вивержених гірських порід класу силікатів, білий натрієвий польовий шпат. Склад: Na [AlSi3O8]. Домішки: K, Ca, Rb, Cs. Сингонія триклінна. Вид пінакоїдальний. Кристали таблитчасті. Густина 2,6. Тв. 6-6,5. Гірничий енциклопедичний словник
  3. альбіт — -у, ч. Мінерал класу силікатів, що його використовують у керамічному виробництві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. альбіт — альбі́т (від лат. albus – білий) мінерал класу силікатів, білий натрієвий польовий шпат. Використовують у керамічному виробництві. Словник іншомовних слів Мельничука