альбіція
АЛЬБІ́ЦІЯ, ї, ж.
Рід дерев або кущів родини бобових із кулястими суцвіттями, квіти яких мають дуже довгі тичинки; поширені у тропіках і субтропіках.
Як декоративне дерево альбіція вирощується часто під назвою персидської мімози в Південній Європі, Криму, Середній Азії, на Кавказі (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- альбіція — альбі́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- альбіція — -ї, ж. Рід деревних та кущових рослин родини мімозових. Великий тлумачний словник сучасної мови
- альбіція — альбі́ція рід деревних та кущових рослин родини мімозових. Поширені в тропіках і субтропіках. Деякі види мають цінну деревину й кору, багату на дубильні речовини або сапонін. В СРСР вирощують як декоративну рослину. Словник іншомовних слів Мельничука