1. Словник української мови у 20 томах

альтруїст

АЛЬТРУЇ́СТ, а, ч., книжн.

Той, хто виявляє у своїх діях альтруїзм; протилежне егоїст.

[Любов:] Цікава б я знати психологію спеціалістів по чужих справах, певне, се якісь великі альтруїсти, бо вже ж напевне їм на свої справи часу не зостається (Леся Українка);

Знаю, що хочете сказати – великий альтруїст, любить дітей, птахів, звірят, квіти, музику, малярство (У. Самчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. альтруїст — альтруї́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. альтруїст — -а, ч. Той, хто виявляє в своїх діях альтруїзм; прот. егоїст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. альтруїст — Альтруї́ст, -та; -ї́сти, -стів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. альтруїст — АЛЬТРУЇ́СТ, а, ч., книжн. Той, хто виявляє в своїх діях альтруїзм; протилежне егоїст. [Любов:] Цікава б я знати психологію спеціалістів по чужих справах, певне, се якісь великі альтруїсти, бо вже ж напевне їм па свої справи часу не зостається (Л. Укр., II, 1951. 53). Словник української мови в 11 томах