1. Словник української мови у 20 томах

альтруїстичний

АЛЬТРУЇСТИ́ЧНИЙ, а, е, книжн.

Власт. альтруїсту, характерний для нього.

При її мало експансивній і .. не дуже альтруїстичній натурі ся обстановка може ще більше заставити її заховатись в собі (Леся Українка);

Це люди героїчної або альтруїстичної вдачі, це люди совісті, добра і співчутливої мудрості, на яких стояла Україна і які є її справжньою, тривкою елітою (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. альтруїстичний — альтруїсти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. альтруїстичний — -а, -е Оснований на альтруїзмі, пройнятий ним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. альтруїстичний — БЕЗКОРИ́СЛИВИЙ (який не дбає про користь для себе, не шукає вигоди; властивий такій людині або людям), НЕКОРИ́СЛИВИЙ рідше; АЛЬТРУЇСТИ́ЧНИЙ книжн. (який характеризується готовністю пожертвувати для інших своїми особистими інтересами). Словник синонімів української мови
  4. альтруїстичний — Альтруїсти́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. альтруїстичний — АЛЬТРУЇСТИ́ЧНИЙ, а, е. книжн. Оснований на альтруїзмі, пройнятий ним. При її мало експансивній і.. не дуже альтруїстичній натурі ся обстановка може ще більше заставити її заховатись в собі (Л. Укр., V, 1956, 399). Словник української мови в 11 томах