алюмінієвий
АЛЮМІ́НІЄВИЙ, а, е.
1. Стос. до алюмінію.
– Сьогодні у нас хоча й велика конкуренція, але, порівняно з газовим чи алюмінієвим ринками, спокійно (з газ.);
// Зробл. з алюмінію.
Незабаром принесли з кухні велику алюмінієву миску з водою і поставили її на стіл (О. Донченко);
Проснуся – та сама чорнота, ніч, лиш хтось штовхає його під боки – то наглядач совав йому пайку хліба й воду в алюмінієвім кухлику (І. Багряний);
Глухо дзенькають солдатські ложки об алюмінієві казанки, у когось на зубах смачно похрускує цибуля (Є. Доломан);
// Признач. для видобування алюмінію з руди.
Алюмінієва промисловість;
Алюмінієвий завод.
2. Який має колір алюмінію; сріблясто-білий.
Алюмінієвий блиск.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- алюмінієвий — алюмі́нієвий прикметник Орфографічний словник української мови
- алюмінієвий — [ал'ум’ін'ійеивией] м. (на) -йеивому/-йеів'ім, мн. -йеів'і Орфоепічний словник української мови
- алюмінієвий — -а, -е. Прикм. до алюміній. Алюмінієві поклади. || Зробл. з алюмінію. || Признач. для добування алюмінію з руди. Великий тлумачний словник сучасної мови
- алюмінієвий — АЛЮМІ́НІЄВИЙ, а, е. Прикм. до алюмі́ній. Алюмінієві поклади; // Зробл. з алюмінію. Незабаром принесли з кухні велику алюмінієву миску з водою і поставили її на стіл (Донч., II, 1956, 374); // Признач. для здобування алюмінію з руди. Словник української мови в 11 томах