1. Словник української мови в 11 томах

алюмінієвий

АЛЮМІ́НІЄВИЙ, а, е. Прикм. до алюмі́ній.

Алюмінієві поклади;

// Зробл. з алюмінію.

Незабаром принесли з кухні велику алюмінієву миску з водою і поставили її на стіл (Донч., II, 1956, 374);

// Признач. для здобування алюмінію з руди.

В роки соціалістичної індустріалізації в нашій країні виросла потужна металургійна, алюмінієва, машинобудівна та інші галузі промисловості (Рад. Укр., 30.VІ 1957, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. алюмінієвий — алюмі́нієвий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. алюмінієвий — [ал'ум’ін'ійеивией] м. (на) -йеивому/-йеів'ім, мн. -йеів'і Орфоепічний словник української мови
  3. алюмінієвий — -а, -е. Прикм. до алюміній. Алюмінієві поклади. || Зробл. з алюмінію. || Признач. для добування алюмінію з руди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. алюмінієвий — АЛЮМІ́НІЄВИЙ, а, е. 1. Стос. до алюмінію. – Сьогодні у нас хоча й велика конкуренція, але, порівняно з газовим чи алюмінієвим ринками, спокійно (з газ.); // Зробл. з алюмінію. Словник української мови у 20 томах