анабазин
АНАБАЗИ́Н, у, ч., хім.
Органічна отруйна речовина, яку застосовують у сільському господарстві для знищення шкідливих комах.
Хронічні отруєння нікотином і анабазином звичайно починаються зі скарг на серцебиття, розлад сну, головні болі, запаморочення, дражливість, підвищену пітливість, слинотечу (з наук. літ.);
Анабазин є ізомером нікотину і являє собою безколірну олію, що набуває під впливом світла і повітря жовтуватого кольору (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- анабазин — анабази́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- анабазин — -у, ч. Органічна отруйна речовина, яку застосовують у сільському господарстві для знищення шкідливих комах. Ізомер нікотину. Великий тлумачний словник сучасної мови
- анабазин — анабази́н (від анабазис) органічна отруйна речовина, алколоїд. Застосовують у сільському господарстві для знищення шкідливих комах. Словник іншомовних слів Мельничука
- анабазин — АНАБАЗИ́Н, у, ч. Органічна отруйна речовина, яку застосовують у сільському господарстві для знищення шкідливих комах. Анабазин є ізомером нікотину. Являє собою безколірну олію, що набирає під впливом світла і повітря жовтуватого кольору (Підручник дезинф. Словник української мови в 11 томах