анабазин
АНАБАЗИ́Н, у, ч. Органічна отруйна речовина, яку застосовують у сільському господарстві для знищення шкідливих комах.
Анабазин є ізомером нікотину. Являє собою безколірну олію, що набирає під впливом світла і повітря жовтуватого кольору (Підручник дезинф., 1953, 187);
Хронічні отруєння нікотином і анабазином звичайно починаються з скарг на серцебиття, розлад сну, головні болі, запаморочення, дразливість, підвищену пітливість, слинотечу (Лікар. експертиза.., 1958, 154).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- анабазин — анабази́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- анабазин — -у, ч. Органічна отруйна речовина, яку застосовують у сільському господарстві для знищення шкідливих комах. Ізомер нікотину. Великий тлумачний словник сучасної мови
- анабазин — АНАБАЗИ́Н, у, ч., хім. Органічна отруйна речовина, яку застосовують у сільському господарстві для знищення шкідливих комах. Хронічні отруєння нікотином і анабазином звичайно починаються зі скарг на серцебиття, розлад сну, головні болі, запаморочення... Словник української мови у 20 томах
- анабазин — анабази́н (від анабазис) органічна отруйна речовина, алколоїд. Застосовують у сільському господарстві для знищення шкідливих комах. Словник іншомовних слів Мельничука