анакруза
АНАКРУ́ЗА, и, ж., літ.
Склади віршового рядка, які передують першому метричному наголосові.
Визначити, що у вірші є анакруза, може людина, що має навички в розпізнаванні ритмів вірша (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- анакруза — анакру́за іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- анакруза — анакруса, -и, ж. Склад на початку віршового рядка, який не входить до його ритмічного розміру. Великий тлумачний словник сучасної мови
- анакруза — • анакруза (грец. ανάκρουσις, букв. — відштовхування) - в античній метриці короткі один або два склади на початку вірша, що передують довгому складові. В сучас. європ. метричній системі — ненаголошені склади до першого метричного наголосу. Українська літературна енциклопедія
- анакруза — анакру́за, анакру́са (грец. άνάκρουσις, букв. – відштовхування) склад на початку віршового рядка, який не входить до його ритмічного розміру. Словник іншомовних слів Мельничука